Березень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Archive Title

Autem vel eum iriure dolor in hendrerit in vulputate velit esse molestie consequat, vel illum dolore eu feugiat nulla facilisis at vero eros et dolore feugait.

Daily Archive 16.03.2017

Галину Рих внесено до Національного Реєстру Рекордів України

16 березня у березанському музеї було багатолюдно. Березанці прийшли привітати Галину Рих з 95-річним ювілеєм та врученням Сертифікату Національного реєстру рекордів – «Директор музею найповажнішого віку».42 Галину Рих внесено до Національного Реєстру Рекордів України 43 Галину Рих внесено до Національного Реєстру Рекордів України

Галина Лаврентіївна – почесний житель міста Березань, заслужений працівник культури України, засновниця, берегиня і душа історико-краєзнавчого музею Березані. Чверть віку вона збирала і упорядковувала Березанський міський народний краєзнавчий музей, який сама і створила. Вона почала збирати старожитності Березані ще у 1968 році, коли працювала сільською вчителькою історії в школі. Спочатку все зібране пані Галина складала у себе вдома, а потім допоміг директор школи – виділив кімнату. Нині музей нараховує 6 тисяч експонатів і має чимало цікавих артефактів в експозиції.

Один із них пов’язаний із відомим віршом Тараса Шевченка “Розрита могила”, написаним 9 жовтня 1843 року саме в Березані. Поштовхом до написання цього вірша стали розкопки археологічних пам’яток, зокрема могил, проведення яких в 30-40-х роках пожвавилось в Україні. Поет, як і інші українські письменники, вважав могили пам’ятками епохи козаччини, чіпати які неприпустимо.

Враховуючи, що твір «Розрита могила» був заборонений і в царській Росії, і в Радянському Союзі, ніхто із дослідників життя і творчості Кобзаря навіть не намагався знайти місце знищеного козацького кургану біля Березані.

Можливо, ми нічого не знали б про нього і донині, якби не кмітливість пані Галини і неабияка наполегливість. Вона почала розпитувати старожилів і очевидців про «Розриту могилу» і знайшла серед сільських патріархів людину, яка навіть вказала місце могили у полях за Березанню – між лісосмугою і залізницею.

Також, завдячуючи Галині Лаврентіївні, були встановлені прізвища березанців, померлих від голоду в 1932-1933 роках. Пошуковою роботою директорка музейного закладу почала займатися ще на початку 90-х років. Результатом цієї роботи стала міська Книга пам’яті, яка сьогодні зберігається в музеї.

Важко навіть осягнути все те, що зробила Галина Рих для березанців створивши краєзнавчий музей, заради якого живе і працює. Члени БО «Фонд громади Березані» бажають здоров’я, достатку  ювіляру і безмежно вдячні за збереження культурної спадщини Березані. Голова правління Фонду – Алла Новікова вручила  подяку та квіти Галині Лаврентіївна від громади Березані.

За матеріалами Українського репортера: http://ukrreporter.com.ua/culture/dyrektortsi-berezanskogo-krayeznavchogo-muzeyu-vypovnylosya-95.html