Якихось три години їзди від Березані – і ми в затишному і комфортному місті України з тисячолітньою історією й цілком сучасною інфраструктурою. Таким є Чернігів, місто легенд, храмів, гармат…, воно чарує. А екскурсія разом з блискучим, артистичним і неперевершеним екскурсоводом Ервіном Мідена — неодноразово спливає у пам’яті. Про це неодноразово говорять учасниці жіночого клубу «Мальва» БО «Фонду громади Березані», які, прогулюючись Валом, насолоджувались розповідями, крокували історією міста. Гід на сучасний манер, вiдкрив жінкам незнанi досi факти i подарував вiдмiнний настрiй, тож було і весело, і пізнавально. Ми одразу ж дізналися, чому Чернігову більше 1300 років, а також версії походження його незвичної назви.

Прогулюючись найдавнішою частиною міста, Валом, відвідали один з найдавніших православних соборів на теренах України. Мова йде про Спасо-Преображенський храм (перша згадка датована 1036 р.), який було зведено задля підтвердження статусу Чернігова, як другої столиці Київської Русі між 1026 та 1036 рр. Розпочато будівництво собору ще за князювання князя Мстислава Володимировича, а завершено – за Святослава Ярославовича. Завдяки цим двом князям собор до нашого часу зберіг три унікальності: вежу, яку збудували як сонячний годинник, древній календар на західній стіні, а також щоденну гру світла всередині, завдяки правильному і вивіреному будівництву вікон згідно руху Сонця по небосхилу. Більше інформації:

https://uk.wikipedia.org/…/Спасо-Преображенський_собор_(Чер…
Наступною пам’яткою був Борисоглібський собор ХІІ ст., зведений у часи чернігівського князя Давида Святославовича. Храм, який нині функціонує як музей давньоруського часу Чернігова, так само має чимало цікавинок: зображення різних істот (вовки, ворон, дракон), срібні царські ворота, що були виготовлені з переплавленого язичницького ідола, князівські саркофаги, тощо.

Більше інформації:https://uk.wikipedia.org/wi…/Собор_Бориса_й_Гліба_(Чернігів)

Не оминули і Чернігівський колегіум 1700 р., а точніше — дзвіницю Іоана Богослова та трапезну церкву Борисоглібського монастиря, які у наш час так іменують у зв’язку з тим, що колись вони були поєднані з закладом освіти. Навчальні корпуси Чернігівського колегіуму (першого вищого навчального закладу на Лівобережній Україні) не збереглися, втім це не завадило екскурсантам послухати цікаві історії з життя його учнів.
Більше інформації: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чернігівський_колегіум

Окрім вищезгаданих пам’яток побували одразу біля двох візитних карток Чернігова – Катерининського храму початку XVIII ст. та гарматного ряду. Незважаючи на те, що гармат на чернігівському Валу дванадцять, відтепер екскурсанти з Березані знають, чому в місті інколи призначають побачення біля тринадцятої.

Більше інформації: https://uk.wikipedia.org/wi…/Катерининська_церква_(Чернігів)

Пройшовши повз Верхній Замок Чернігова з пам’ятником Т.Г. Шевченкові, березаночки завершили ознайомлення з Валом біля мурованого будинку Мазепи XVII ст. З одного боку, тепер в громаді Березані знають, де в Чернігові заховано скарб із золотих монет, а з іншого – чому не варто його шукати. Відповідь проста: ні у кого не з’явиться бажання зустрітися з привидом Мотрі Кочубей. Більше інформації: https://uk.wikipedia.org/…/Будинок_полкової_канцелярії_(Чер…

Опісля всі вирушили до найстарішого некрополя Чернігова, Болдиних гір. Колись там існувало язичницьке капище бога Перуна, а навколо нього росли священні дуби-болди. Від останніх і походить назва гір. Це місце виявилось цікавим не похованнями, а печерами Святого Антонія XI ст., які розташовані одразу на чотирьох ярусах під землею. Запам’яталися Болдині гори і відвідинами дзвіниці Троїцького монастиря XVII ст. Вид на Чернігів з її верхнього поверху вартий витрачених зусиль на підйом.

Більш детально:

— https://uk.wikipedia.org/wiki/Антонієві_печери_(Чернігів)

— https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято Троїцький_собор_(Чернігів)

Завершено ж екскурсію було на території давнього Єлецького монастиря ХІ ст. поруч з могилою князя Чорного,  легендарного засновника міста. З легенд було розпочато, легендами і завершено. Чернігів повністю виправдав своє туристичне промо-гасло і викликав бажання в учасниць жіночого клубу «Мальва» ще не раз відвідати Чернігів.